Тирана

До речі, навіть наводили тугу будівлі місцевих обкомів і райкомів послідовно перефарбовують в веселенькі кольору: там червоно-помаранчеві смужки, тут – рожево-фіолетові кола.

У Тирані досить багато готелів і багато з них розташовані в центральній частині міста. Краще зупинятися саме там, тому що, якщо «серце» столиці за останні роки привели в порядок, то околиці залишаються недоглянутими і досить смутними. До того ж, майже всі цікаві місця знаходяться в центрі.

Тирани не можна назвати столицею шопінгу, проте тут є безліч магазинів і бутиків, де якісні брендові речі можна купити за ціною нижчою, ніж в інших містах Європи. В Албанії працюють швейні фабрики, що створюють одяг для сусідньої Італії, частина речей продається і в Тирані. Крім того, митні правила дозволяють без мита ввозити в країну багато товарів і реалізовувати їх.

На шопінг варто відправитися в комплекс City Park, розташований за адресою Autostrada Tr – Dr, Km 12. У ньому представлено понад 100 магазинів більш-менш відомих брендів. Торговий центр Casa Italia (Tirane – Durres, Km 0, Mbikalimi i Kamzes) спеціалізується на італійській одязі. А в COIN (Rruga Papa Gjon Pali II 12) можна купити брендові сумки, ремені, годинник і косметику.

Сувеніри в Тирані присвячені в основному місцевої державної символіки та історії. Наприклад, дуже популярні попільнички у вигляді бункерів, які будували протягом довгих років по всій країні, а також різна продукція з прапором і гербом. Великого інтересу заслуговують мідні тарілки, оригінальні скляні ялинкові прикраси і килими.

Албанська кухня – це суміш кулінарних традицій Туреччини, Греції та слов’янських народів. У Тирані обов’язково потрібно спробувати тушковану телятину «чомлек», голубці з томатами і лимонами «сарма», схожі на знайому багатьом долму, а також місцеву ковбасу «суджук». Головним специалітет столичної кухні вважається тиранське рагу «гювеч», його готують з овочів, картоплі та яловичини.

Дуже популярні м’ясні страви, до яких подають рис «Пила», овочі і зелень, а ось риба в зустрічається рідше, її зазвичай їдять на узбережжі Албанії.

З десертів особливо смачні сушені фрукти «ошаф», пиріжки з медом, пудинги з пшениці або рису. Місцеві жителі люблять фрукти і горіхи і активно використовують їх в приготуванні страв, а також їдять свіжими. Варто спробувати прохолодний напій «боза», який роблять з борошна, цукру і води.

Більшість пам’яток Тирани зосереджені в центральній частині міста, яку в останні роки активно реставрують і упорядковують.

Мандрівники неодмінно виявляються на головній площі Скендеберг, побудованої італійськими архітекторами. У центрі височіє пам’ятник національному герою Албанії Скендебергу, а навколо розташувалися урядові установи та історичні пам’ятки. Тут знаходиться мечеть Хаджі-Етхем-Бей, яка вважається символом відродження релігійної свободи країни. Поряд стоїть годинникова башта Саат-Кула (Kulla e Sahatit), її підсвічують вечорами, а вдень на неї можна піднятися, щоб помилуватися містом.

Уваги заслуговує і Національний історичний музей, який знайомить гостей з історією та мистецтвом Албанії.

На площі Матері Терези (Sheshi Nene Tereza) стоїть пам’ятник цій самої шанованої в світі уродженці Албанії.

Багато туристів звертають увагу на мрачноватое, напівзанедбане на вигляд будівля «Піраміда» (Piramid of Tirana, на перетині Rruga Papa Gjon Pali II і Bulevardi Bajram Curri), що стало сумним пам’ятником історії Албанії. Це колишній музей диктатора Енвера Ходжі, в якому розташовувалися конференц-центр і проходили партійні засідання, під час війни в Косово там розташовувалася база НАТО, а тепер влада міста планує знести будівлю, але поки воно підноситься і стає полем для творчості граффитистов. Нагадуванням про диктатора стали бункери, розкидані не тільки по території Тирани, а й по всій країні. За наказом імператора жителі звели понад семисот тисяч таких бункерів, які тепер стоять і повільно руйнуються.

Щоб скласти загальне враження про місто, можна піднятися на фунікулері на гору Даічі, розташовану в 26 км від столиці і помилуватися видами.