Про курорт
Діліжан – старовинне і гарне місто, де є все, що потрібно туристу для щастя: мальовничі вулички, прекрасна природа навколо з горами, лісами і озерами та історичні пам’ятки, якими можна захоплюватися. Мало того, це ще й головний культурний центр Вірменії: справа в тому, що в Діліжані віддавна живе безліч діячів інтелектуальної і творчої праці: працівників науки, композиторів, кінематографістів і живописців. Тут є знаменита музична школа і досить багато будинків відпочинку для представників відповідних професій.
Діліжан знаходиться в північно-східній частині Вірменського нагір’я і фактично на території однойменного заповідника, одного з найбільш чудових на півдні Кавказу. Саме місто має статус національного парку. А в його околицях знаходяться дивовижні середньовічні монастирі, які заслуговують обов’язкового відвідування.
Міський центр знаходиться на правому річковому березі, і тут зібрані основні магазини і найбільш значні будинку. Тут же розташоване відновлене Старе місто з типовою впізнаваною архітектурою: сірокам’яну будинку з різьбленими дерев’яними балкончиками, лиштвами і мансардами. У відреставрованому кварталі спробували відтворити атмосферу середньовічного Діліжан. Тут працюють ремісничі лавки, печуть хліб і булочки, продаються традиційні сувеніри. Лівий берег Агстева більш відпочинковий-лікувальний: на ньому знаходяться основні пансіонати та санаторії.
Обов’язково варто спробувати місцеву мінеральну воду. Вона називається по імені селища і проводиться на місцевому заводі.
Багате історичне минуле тутешніх місць служить справжньою принадою для туристів. Так, в околицях Діліжана розташовано кілька археологічних розкопок, зокрема – Хртаноц і Головине. Найбільш старі пам’ятки округи відносяться ще до періоду до нашої ери. У самому Діліжані є міський геологічний музей, де можна оглянути знахідки, зроблені під час археологічних розкопок 1870-х рр. Крім того, в місті працює етнографічний музей, а в 2011 р з’явився і художній. Його дуже навіть варто оглянути: тут зібрані картини не тільки вірменських і російських, але і зарубіжних майстрів. У числі найбільш помітних імен, чиї роботи представлені в експозиції, – І. Айвазовський, Жан-Батист Мрій, Юбер Робер і інші художники Західної Європи 17-19 століть, а також майстри фламандської школи 17 століття. Серед експонатів – не тільки картини, а й малюнки, і археологічні та етнографічні артефакти.
Назва «Діліжан» стало добре знайомим для радянських глядачів після виходу на екрани в 1977 р фільму «Міміно». Персонаж Ф. Мкртчяна Рубік був родом саме з Діліжану. Цей факт відзначений пам’ятником, встановленим в місті в 2011 р Монумент зображає героїв Мкртчяна, Кікабідзе і Леонова.
Якщо виїхати з Діліжан по дорозі на Иджеван і проїхати приблизно 18 км, можна дістатися до монастиря Агарцін. Цей прекрасний монастирський комплекс коштує в поросла лісом долині з 10 століття. Найбільш старою і примітною будівництвом монастиря є церква Сурб Григор 11 століття будівлі. А основна монастирська церква, присвячена Богоматері, була збудована в кінці 13 століття. Схожа на неї церква Св. Степана першої половини 13 століття. Тут збереглися і інші споруди – зокрема, царська усипальниця, де і зараз можна побачити могильні плити з іменами царів династії Багратуни, чернеча трапезна, руїни кількох службових будівель і кам’яні хрестові плити – хачкари.
Також за 20 хвилин на машині можна доїхати з Діліжан до монастиря Гошаванк, розташованого в селі Гош. Він дуже нагадує Агарцін по загальному враженню, хоча був заснований трохи пізніше – в 12 столітті. У Середні століття монастир був одним з найбільших культурних центрів країни, виконуючи функції не тільки релігійного, але і освітнього закладу. На території монастиря можна побачити купольну церкву Аствацацин, вибудувану в 12 столітті, церква Св. Григорія 13 століття будівлі, теж купольну, і невелику церкву Лусаворіч 13 століття будівлі. До монастирського комплексу входять бібліотека з невеликим храмом над нею і старовинні каплиці, а також хачкари. Один з останніх, особливо майстерно зроблений, багато хто вважає кращим в Вірменії. Після реставрації середини 20 століття в монастирі відкрито історико-архітектурний музей.
У 15 км на схід від Діліжан, на території заповідника, розташоване прекрасне озеро Парзена. Воно знаходиться в невеликій долині, на висоті близько 1300 м над рівнем моря. Довжина його становить майже 400 м, а глибина – близько 5 м. Берега густо поросли листяним лісом, і озеро представляє собою особливо вражаюче видовище восени. Його назву можна перекласти як «прозоре», і це свята правда: озеро досі залишається чистим і майже недоторканим.
